субота, 26 березня 2011 р.

Відзначення 140-річчя від дня народження Василя Стефаника

Сьогодні Прикарпаття розпочало відзначення 140-річчя Леся Мартовича і готується до такого ж ювілею від дня народження ще одного представника "Покутської трійці" — Василя Стефаника.
Нараду щодо вшанування пам’яті видатного українського новеліста провели заступник голови ОДА Роман Іваницький та перший заступник голови обласної ради Василь Гладій.
Затверджено план заходів відзначення річниці та склад організаційного комітету, який вони і очолили. Серед запланованих заходів: реставрація місць, пов’язаних з Василем Стефаником; ремонт дороги від Снятина до с. Русів, де він народився, і ремонт літературно-меморіального музею у Русові та оновлення його експозиції.
Буде вручення обласної премії ім. В. Стефаника.
В рамках підготовки до ювілею проходитимуть також творчі зустрічі молоді з вченими, поетами та письменниками; будуть видані бібліографічний покажчик «Василь Стефаник і Прикарпаття», ювілейні листівки та буклети, презентовано збірник «Далеко від Батьківщини» та ін.
З цієї нагоди Західноукраїнське наукове товариство запрошує творчу молодь, науковців та усіх, хто цікавиться політико-правовим життям України взяти участь у Міжрегіональній  науково-практичній конференції "Україна на шляху до реформ: політико-правові проблеми сучасності" (детальніше про конференцію - натисніть тут ).



Василь Стефаник: життя і творчість.
Народився Василь Стефаник у селі Русові в селянській родині 14 травня 1871 року. Тут вчився у початковій школі, а після закінчення двох класів продовжував навчання у Снятині. Середню освіту здобував у гімназіях Коломиї (1883-90) та Дрогобича (1890-92). У 1892-1900рр. вивчав медицину у Краківському університеті. Але своє призначення в житті бачив на літературній ниві, саме в ці роки відчув усвідомлення свого громадського обов'язку.
Вперше опублікував свої художні твори (новели) у 1897 році в чернівецькій газеті "Праця" ("Синя книжечка", "Вивозили з села", "Стратився", "У корчмі" "Побожна", "Сама-самісінька"). У 1899 році вийшла перша збірка новел В.Стєфаника "Синя книжечка", згодом "Камінний хрест" (1900), "Дорога" (1901), вибрані оповідання "Моє слово" (1905). Збірка "Синя книжечка" викликала палкі відгуки прогресивної преси. В.Стефаник став одним із найпопулярніших авторів у народі.
Від новели до новели одна картина людських страждань змінює іншу. Персонажі багатьох новел раннього періоду творчості В.Стєфаника не бачать виходу з тяжкого становища, страждають і гинуть, не вступаючи на шлях боротьби. І все ж таки у ряді творів стихійно вибухає їхній гнів проти гнобителів, вони вже готові постояти за себе. Це особливо стосується його новели "Палій", у якій правдиво розкрито класове розшарування селян, визрівання їх протесту проти визискувачів.
Велику пошану і любов неодноразово висловлював письменник до І.Франка. Він ходив у Нагуєвичі, де жив тоді Каменяр, щоб познайомитися з ним. Відтоді і почалася між ними щира і велика дружба. У музеї В.Стєфаника зберігається повість "Перехресні стежки" з авторським написом: "Дорогому другові і товаришеві, щирий Іван Франко!". У 1903 році під час відкриття пам'ятника І.Котляревському в Полтаві познайомився з М.Лисенком, М.Старицьким, М.Коцю¬бинським, В.Короленком та іншими письменниками. Тоді ж відвідав могилу Т.Шевченка у Каневі. У ліратурно-меморіальному музеї зберігається книга оповідань М.Коцюбинського з дарчим написом: "Дорогому і рідному Василеві Стефаникові на згадку про незабутні дні стрічі в Полтаві - автор".
У січні 1904 року письменник одружився з Ольгою Гаморак, яка була родом із Стецевої, і жив у тестя кілька років, взявши на себе всі господарські турботи. І тільки у 1910 році, коли в Русові була збудована хата, переїхав сюди на постійне мешкання. Двері Стефаникової хати завжди були відкриті для скривджених, всіх, хто приходив до нього за порадами і допомогою.
У 1908 році В.Стефаника обирають послом до австрійського парламенту. "Від 1908 року до 1918 року був я послом до австрійського парламенту, - згадував він, - де не проголошував промов, бо мови парламентарні моїх клубових товаришів, замалими виїмками, були такі скандальні, що я волів мовчати і встидатися лише за своїх колег, а не за себе самого".
В.Стефаник часто зустрічався з селянами, всіляко допомагав їм, виступав на мітингах. Збереглося фото 1914 року: письменник виголошує промову в день народження Т.Шевченкау с.Вовчківцях. Весь цей час В.Стефаник брав активну участь у громадсько-політичному житті селян Прикарпаття, діяльності організованої І.Франком при підтримці М.Драгоманова Радикальної партії, виступав з публічними статтями. Він боровся за демократичні права народу, виступав проти його соціального і національного поневолення.
Злидні, тисячі нещасть, потоки крові й сліз, породжених Першою світовою війною, примусили полум'яного новеліста знову взятися за перо. Він пише художні твори, сповнені гнівного протесту проти жахливого своїми наслідками воєнного божевілля. Пише мало. За десять років вийшло у світ тільки вісім новел. У 1926 році вони були видані окремою книжечкою "Земля".
У 1924 році В.Стефаник захворів на артеріосклероз. З того часу він рідко виїжджав з села. 7 грудня 1936 року після тяжкої хвороби В.Стефаник помер у Русові. 9 грудня письменника поховали на старому русівському кладовищі. Великого співця Прикарпаття не стало, але полум'яне слово його, горда і нескорена місія живуть у серцях мільйонів.

четвер, 10 березня 2011 р.

Жоден український університет не увійшов до світового рейтингу репутації

Жоден український університет не увійшов до світового рейтингу репутації вишів. Серед країн СНД в рейтингу виявився тільки російський університет - МДУ ім. Ломоносова. Такі результати рейтингу, складеного британською впливовою газетою The Times (Higher Education) - Топ-100 репутації світових вузів «World Reputation Rankings».

У цей рейтинг не ввійшов жоден український університет, втім, як і будь-який інший університет країн СНД. Винятком став лише один російський університет - МДУ ім. Ломоносова, що посів 33-е місце, але який при цьому відсутній в загальному рейтингу вузів World University Rankings, повідомляє "Дело".
Найвищий показник у World Reputation Rankings у Гарвардського університету, який також займає перше місце в загальносвітовому рейтингу вузів World University Rankings.
Його репутацію оцінили в 100 балів (для прикладу, у російського МДУ - 9). Дослідники відзначають, що бренд Гарварду, згідно з даними компанії Interbrand, оцінюється дорожче брендів Nike і Pepsi - в $ 15,58 млрд. Для прикладу, найдорожчим брендом за версією Interbrand є Coca-Cola, марка якої коштує понад $ 70450 млн, Nike - в $13,7 млрд, Pepsi - $14 млрд, Sony - $11,36 млрд. Пишатися вагомістю бренду можуть також Стенфорд ($10692 млн), Берклі ($2315 млн), Кембридж ($1967 млн) і Оксфорд ($1467 млн).
Друге місце в репутаційному рейтингу дісталося Массачусетському технологічному інституту, третє - Університету Кембридж. Також в десятку увійшли Університет Каліфорнії в Берклі, Стенфордський університет, Оксфорд, Прінстон, Токійський університет, Єль, Каліфорнійський технологічний інститут.
Укладачі рейтингу відзначають посилення позицій японських ВНЗ, хоча в загальносвітовому списку вони представлені не так сильно. У числі сотні інститутів з найкращою репутацією крім Токійського університету присутні ще чотири ВНЗ, в тому числі Університети Осаки та Кіото. Найсильніші позиції у США - в першу сотню входять 45 вишів.
З китайських ВНЗ найвищу позицію - 35-у - зайняв престижний Університет Цінхуа, що посідає в загальносвітовому рейтингу 58-е місце.
Перелік ВНЗ зі світовою репутацією складає журнал за результатами опитувань більш ніж 13 тисяч вчених і згідно з 13 критеріями, серед яких рівень освіти, обсяг наукових досліджень, цитованість в наукових журналах, інноваційність та впроваджуваність розробок у промисловість, рівень обміну студентами. Рейтинг складався за результатами обробки даних агентством Thompson Reuters і соціологічною компанією Ipsos.
За останні сім років, які Times складає рейтинг світових ВНЗ, жоден з українських вищих навчальних закладів не потрапив ні в першу, ні навіть у другу сотню кращих.
Джерело: http://zaxid.net/newsua/2011/3/10/132543/

Польські виші наздоганятимуть західні університети


Варшава – Польський Сейм ухвалив новий закон про вищу школу. Автори цього закону переконані, що ґрунтовна реформа допоможе польським університетам наздогнати провідні виші світу. Натомість значна частина польських університетських викладачів та багато студентів вважають нововведення початком процесу комерціалізації державних вищих шкіл та наступом на їхню автономність. Упродовж останніх днів у Польщі відбувалися протестні акції освітян, незадоволених реформою.
Найбільше грошей отримають найкращі. Це одна з головних ідей польської освітньої реформи. Фінансування вищих навчальних закладів залежатиме від якості навчального процесу та результатів науково-дослідної роботи. Чим кращі якісні показники, тим більше грошей із держбюджету може отримати той чи інший університет або ж окремий факультет. Значна частина бюджетних коштів розподілятиметься між вишами на конкурсній основі.

Крім того, польські виші муситимуть оперативно реагувати на запити й очікування ринку праці. Пріоритетними для держави, а отже, й краще фінансованими будуть ті факультети, де готуватимуть дефіцитних фахівців. Законом передбачено можливість підготовки спеціалістів на замовлення працедавців. Фірма, яка замовлятиме у вищої школи підготовку потрібних їй фахівців, може спонсорувати процес їхнього навчання, а також долучитися до вишколу своїх майбутніх працівників.

Серед інших важливих нововведень – спрощення забюрократизованої процедури захисту кандидатської та докторської дисертацій. Автори реформи сподіваються, що таким чином вдасться омолодити професорський склад університетів.

У польській партії влади «Громадянська платформа» переконані, що докорінна реформа вищої школи може спричинити цивілізаційний стрибок усієї країни.

«Ми працювали над цим законом багато місяців. Цей закон – це вісь так званого цивілізаційного пакету законопроектів, – каже Малґожата Кідава-Блонська з «Громадянської платформи». – Це дуже важливий закон, тому що від якості освіти залежить наше майбутнє. Сподіваємося, що завдяки цьому законові наші виші займатимуть вищі сходинки у світових рейтингах університетів і ставатимуть цікавими для науковців та студентів із усього світу».

Реформа – загроза університетській автономності?


Натомість викладачі й студенти, які пікетували резиденцію польського президента, а також будинок Сейму з вимогою не допустити ухвалення закону, висловлюють неабияке занепокоєння. Вони вважають, що зміни, передбачені законом, не покращать позиції польських університетів у світових рейтингах, а тільки завдадуть удару по автономності вищих шкіл та незалежності науковців. Викладачі, об’єднані в профспілку «Солідарність», твердять, що реформа фактично скасовує ту автономію, яку польські університети вибороли у комуністичного режиму ще 30 років тому.

У свою чергу студентів найбільше непокоїть те, що новий закон покладе край поширеній у Польщі практиці безкоштовного навчання більше ніж на одному факультеті. Один із промовців на студентському вічі у Варшаві зазначив: «У молодих людей забирають шанс на розвиток і розширення своїх горизонтів. У деяких професіях навчання на двох факультетах є просто необхідним. Наприклад, без цього не обійтися майбутнім журналістам. На нашу думку, цей закон з часом призведе до повністю платної вищої освіти».

І викладачі, і студенти, які брали участь в акціях протестів, однодумні в тому, що без додаткового фінансування ситуацію в польських університетах покращити не вдасться. Вони говорять, що реформа у запропонованому вигляді полягатиме передусім у перерозподілі не надто великих коштів, що їх держава виділяє на освіту.
 
Автор: Ростислав Крамар.
Джерело: Радіо Свобода http://www.radiosvoboda.org/content/article/2327416.html