пʼятниця, 27 січня 2012 р.

Реформа вищої освіти: студенти не у захваті від усіх трьох законопроектів

Großansicht des Bildes mit der Bildunterschrift: У Верховній Раді зареєстровано три проекти законів про вищу освіту. Автори кожного запевняють – закони сприятимуть покращенню освітньої системи. В академічному товаристві й серед студентів єдиної думки немає.

Окрім розробленого Міносвіти урядового законопроекту "Про вищу освіту", у парламенті нещодавно зареєстрували ще два альтернативні – авторства народних депутатів Арсенія Яценюка і Лесі Оробець, й окремо Юрія Мірошниченка. Перший варіант закону, що розроблено за участі міністра освіти Дмитра Табачника, оприлюднили ще 2010-го року. Відтоді він зазнає критики з боку студентських організацій та низки освітян, яка не вщухає. У вівторок, 24 січня прем'єр Микола Азаров збирається обговорити з ректорами та представниками студентських організацій цей проект закону.
За його словами, після консультацій ухвалять остаточне рішення. Азаров підкреслює, що такий закон потрібен, адже нині немає сучасної законодавчої бази для розвитку конкурентної вищої європейського зразка освіти в Україні. Аби обговорити усі «за» і «проти» у середу, 18 січня в Києві відбувся «круглий стіл».

Європейські стандарти чи хаос?

Bildunterschrift: Großansicht des Bildes mit der Bildunterschrift: Обговорення законопроектів за "круглим столом" Михайло Лебедь, голова «Фундації регіональних ініціатив», яку запросили на цю зустріч, сказав Deutsche Welle, що чиновники прогнозують – урядовий проект можуть зняти з розгляду. Поки жоден з проектів закону не дійшов до першого читання, ректори вишів, представники студентських організацій.

Директор департаменту вищої освіти Міносвіти Ярослав Болюбаш каже, що згідно з урядовим проектом заплановано перейти до нової класифікації навчальних закладів: університет, академія, коледж і професійний коледж: «Так буде встановлено рівні освіти відповідно до європейських вимог: бакалавр, магістр, доктор філософії». Днями ж партія «Наша Україна» закликала відхилити цей проект. У заяві партії сказано, що урядовий варіант реформування вищої освіти призведе до хаосу і корупції у системі вищої освіти та обмежить права студентів. Нашоукраїнці вважають, що зокрема цей проект «знищує» ідею зовнішнього незалежного оцінювання під час вступу.
Ще у партії зауважують, у законопроекті передбачена жорстка норма про відрахування студентів з ВНЗ за «встановлення факту академічного плагіату». Ця норма, на думку нашоукраїнців, може стати репресивним інструментом в руках адміністрації щодо «неслухняних» студентів.

Студенти вагаються

Bildunterschrift: Großansicht des Bildes mit der Bildunterschrift: Учасники "круглого столу" Тим часом студентський активіст Михайло Каменєв каже, що жоден з проектів не враховує права студентів належним чином. За його словами, низка молодіжних організацій виступають проти проектів законів, що намагаються комерціалізувати вищу освіту. Його колега Михайло Лебедь уточнює, до альтернативних урядовому законопроектів все ж мають менше претензій.
Втім, координатор ініціативи "Студентський захист" Андрій Черних нарікає, що Яценюк та Оробець на законодавчому рівні пропонують «закріпачити» студентів. «Так пропонують зобов'язати осіб, що вступають на навчання за держзамовленням укладати договір, де передбачити зобов'язання особи щодо працевлаштування після закінчення навчання. А це суперечить конституції, яка забороняє примусову працю» - підкреслює Черних.

Університетам - автономію

Bildunterschrift: Großansicht des Bildes mit der Bildunterschrift: Президент “Києво-Могилянської академії” Сергій Квіт Самі ж автори альтернативного законопроекту, представники партії “Фронт Змін” пояснюють, що у документі використовують європейський досвід, що допоможе модернізувати систему вищої освіти, зробити її конкурентоздатною. Зокрема, у законі передбачають звільнення вишів від «невиправданої адміністративної опіки органів держвлади, надто від втручання у зміст освіти та оцінювання результатів навчання». Саме це директор освітньої програми фонду “Відродження” Георгій Касьянов називає необхідним для реформи вищої освіти, й в руслі приєднання до Болонського процесу.

Президент “Києво-Могилянської академії” Сергій Квіт підкреслює, що в законопроекті уряду чимало уваги приділено фінансовій автономій, але немає механізмів, які дозволяли б університету використовувати кошти на свій розсуд.
Викладач столичного університету й президент «Фонду "Європа XXI"» Галина Усатенко нарікає, що питання реформи вищої освіти нині політизують. На її погляд, законодавці не врахували загальноєвропейську настанову про освіту впродовж життя: «Це не лише друга вища освіта, як у нас це розуміють, це філософія постійної освіти для людей віком від 25 до 64 років», - зауважує вона.



Автор: Ольга Веснянка

Редактор: Дмитро Каневський